Русский
English
Deutsch
Français
Tuesday, 15-10-2019

Історія кафедри

Кафедра мостів, конструкцій та будівельної механіки в університеті існує зовсім недавно – з 1999 року. Проте історія цієї кафедри велика і сягає майже з дня існування ХАДІ. Справа в тому, що до 1999 року існували дві самостійні одиниці – кафедра мостів і кафедра будівельної механіки.

Одна з них, кафедра мостів, була створена у 1930-му – на першому році існування ХАДІ. В її складі працювало 5 викладачів, а очолював її в.о. завідувача кафедри доцент Н.Ф.Пастернак.

У 1941 році більшість викладачів і студентів інституту пішли на фронт.  У 1945 році, після закінчення війни, на прохання керівництва ХАДІ з Радянської Армії був звільнений і направлений на посаду в.о. завідувача кафедри мостів інженер-капітан доцент В.О.Російський, який до війни працював на кафедрі будівельної механіки. Всю війну він споруджував мости і переправи, серед них 8 мостів через такі великі ріки, як Кура, Дон, Дніпро, Дунай.

З приходом до інституту В.О.Російського кафедра почала відроджуватися. Через рік В.О.Російський був затверджений на посаді завідувача, де працював 29 років, а в період з 1950 до 1954рр. був ще й деканом дорожньо-будівельного факультету.

 

              В.О.Російський                    Б.П.Назаренко

 

 

                                                                                                       

У 1946 році асистентом на кафедру прийшов колишній Сталінський стипендіат довоєнного випуску дорожнього факультету ХАДІ Б.П.Назаренко, який також всю війну будував мости і переправи. У 1956 році на кафедрі було вже 10 викладачів.

У 1949 році Харківський обком КП(б)У вперше доручив кафедрі мостів у особі В.О.Російського виконати випробування нового автогужового мосту через р.Сіверський Донець у районі м.Чугуєва. За 50 років, що минули після першого випробування, кафедра і організована при ній у 1977р. галузева наукова-дослідницька лабораторія (ГНДЛ) експлуатації мостів обстежили понад тисячу мостів, з них понад 160 випробували.

Досвід воєнних років дав можливість викладачам у період довоєнної відбудови запроектувати кілька мостів на дорозі Москва-Сімферополь та на підходах до неї. Для ХАДІ В.О.Російський спільно з архітектором Г.П.Домішлаком  запроектував портик з шістьма колонами на вході до головного навчального корпусу (будівля ХАДІ раніше проектувалася для Гушосдора України), який і понині привітно зустрічає усіх, хто прибуває до ХНАДУ.

За час існування кафедри її викладачами написано особисто і в співавторстві 30 підручників і навчальних посібників для студентів автодорожніх вузів і факультетів. Викладачі та інженери ГНДЛ брали участь у розробці низки нормативних документів СРСР і України з питань експлуатації  і реконструкції мостів.

Першопочатковий досвід випробування мостів показав, що спрощені теоретичні методи розрахунку, які існували раніше, не завжди дають добре співпадіння з даними натурних експериментів (випробувань). Викладачі кафедри почали активно розробляти теоретичні питання просторового розрахунку мостів. За цим напрямком захищені дисертації К.О.Дараганом, В.П.Кожушком, В.М.Куликом, М.П.Лукіним, Б.П.Назаренком, І.О.Піжанковим, В.О.Російським, Л.В.Семенцем, Е.М.Трусовим, В.П.Чуднецовим. Свій метод запропонував доцент В.В.Александров. В.П.Кожушком розроблений метод розрахунку прямокутних тунелів з урахуванням їхньої спільної роботи з ґрунтом. Кафедра однією з перших в інституті почала запроваджувати ЕОМ в навчальному процесі, у 1982 році на базі розробок кафедри був проведений всесоюзний семінар щодо запровадження ЕОМ в курсовому і дипломному  проектуванні мостів.

Знання і уміння виконувати просторові розрахунки реальних мостів, великий досвід обстежень і досліджень дозволили кафедрі приступити до робіт щодо більш правильного, більш точного, ніж раніше, визначення фактичної вантажопідйомності мостів з урахуванням наявних дефектів. Теоретичні і практичні розробки дозволили розвязати ряд виробничих задач – визначити маршрути руху великовагових, наднормативних автопоїздів масою 150 – 200т і більше по мостах, запроектованих під рух колон машин масою 10 – 30т або поодиноких машин масою 60 – 80т. У 1991 році за розробку цієї проблеми М.П.Лукін у складі авторського колективу був удостоєний звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

У 1999 році кафедра отримала Державну ліцензію на впровадження будівельної діяльності та виконувала  роботи по обстеженню і випробуванню мостів і споруд.

Багато сил і енергії викладачі, які читають 8 дисциплін загально будівельного і спеціального призначення, віддають навчанню студентів. Особливу увагу вони приділяють студентам-відмінникам, дипломникам. За час з 1947 року на кафедрі мостів виконували дипломні проекти понад 1000 студентів, у тому числі понад 100  студентів з країн дальнього зарубіжжя. У 1996 році в Міносвіти і науки України кафедра одержала дозвіл на відкриття спеціальності „Мости і транспортні тунелі”, тобто стала випусковою.

Дипломники кафедри мостів працюють у багатьох країнах світу, приїздять, пишуть, передають послання з вдячністю. Колишній дипломник кафедри О.О.Рибальченко працював директором ДерждорНДІ, головним інженером в Архангельському облавтодорі працював В.І.Бондаревський, який два роки був викладачем на кафедрі.  Дипломник кафедри Коровніченко В.Д. 10 років працював викладачем кафедри, а зараз займає посаду директора Харківського Метропроекту. К.О.Дараган працював на кафедрі, був замісником декана дорожньо-будівельного факультету, завідувачем кафедри мостівХабаровського політехнічного інституту, проректором цього інституту, ректором Краснодарського політехнічного інституту, завідувачем кафедри мостів цього інституту, консультантом по мостам на Кубі. Незважаючи на сучасні прикордонні труднощі, колишні випускники збираються на річниці ХАДІ – ХДАДТУ – ХНАДУ і не забувають своїх викладачів.

Кафедра будівельної механіки, як самостійна, створена у 1933 році. Дисципліни „Опір матеріалів” і „Будівельна механіка” до того часу викладалися кафедрою теоретичної механіки.

З 1933 до 1935рр. кафедрою завідував В.К.Кохманюк, у 1935 – 1936 рр. – доцент М.С.Раківненко, з 1936 до 1941рр. – професор Д.М.Ксандров. У повоєнний період кафедру очолювали Т.М.Тищенко (1945 – 1947рр.), доцент Г.В.Щербаков (1947 – 1949рр.), професор В.І.Блох (1949 – 1960рр.), доценти В.Д.Зінченко (1960 – 1968 рр.), В.М.Смірнов (1968 – 1981рр.), А.Г.Ільїн (1981 – 1992р.р.), професор В.В.Зозуля (1993 – 1997рр.). У 1992 – 1993 і 1997 – 1999р.р. обов’язки завідувача кафедри виконував доцент І.М.Іщенко.

У 1938 році була створена лабораторія для механічних випробувань матеріалів, яка дозволила виконувати понад дві третини лабораторних робіт щодо різних досліджень матеріалів і конструкцій. Напередодні війни серйозні наукові дослідження на кафедрі не велись. З методичної роботи в цей період силами кафедри був виготовлений ряд наочних посібників і установок для ілюстрації поздовжнього згину, деформацій рам і коливання балок. Планувалося створення кабінету статики споруд , але розпочалася війна, і він так і не був створений.

У довоєнний час кафедра забезпечувала навчання студентів за трьома дисциплінами: „Опір матеріалів”, „Будівельна механіка” і „Основи  будівельної механіки і металоконструкції”. Остання дисципліна з 1958 року була передана на кафедру дорожніх і будівельних машин.

Повністю кафедра будівельної механіки поновлена лише в 50-і роки, коли нею керував видатний вчений і педагог із світовим ім’ям професор В.І.Блох. На кафедрі у цей період була відкрита аспірантура, що сприяло забезпеченню її власними висококваліфікованими науковими і педагогічними кадрами.

Головними напрямками науково-дослідної роботи кафедри у 50-і роки були загальні розв’язки задач теорії пружності в різних координатах і застосування теорії функцій комплексного змінного для розв’язання плоских задач теорії пружності ізотопних і анізотропних тіл. На кафедрі постійно діяв міський семінар з теорії пружності, яким керував професор В.І.Блох. У 1956 році кафедрою була організована Всесоюзна конференція з теорії пружності.

Значно пожвавилась у цей період видавнича діяльність кафедри завдяки науковим публікаціям професора В.І.Блоха та його учнів: В.М.Дєєва, І.М.Іщенка, В.І.Маховикова, В.В.Трегубенка та інших. Роботи професора В.І.Блоха щодо кручення стержнів, перерізи яких обмежені дугами кола, що перетинаються, є класичними. У посмертному виданні фундаментальної монографії „Теорія пружності” в оригінальному тензорному вигляді подані основні результати наукових досліджень професора В.І.Блоха.

У 50-і роки на кафедрі будівельної механіки працювало 17 чоловік (з них 3 сумісника): професори В.І.Блох і С.Є.Фрайфельд, доценти В.Ф.Деркач, Д.М.Ксандров, Л.С.Орлов, старший викладач М.Ф.Углицький, асистенти І.В.Бєляй, С.К.Галянт-Головський,  В.Я.Єфіменко, В.М.Колодько, В.В.Трегубенко, аспіранти В.М.Дєєв, І.М.Іщенко, Г.Ф.Корнієнко, В.І.Маховіков, завідувач лабораторії Г.Г.Іванцов і лаборант В.К.Слюсарєв.      

Далі...